Головною метою психотерапії є сприяння психофізичному та соціальному здоров’ю осіб, груп та спільнот  у межах психотерапевтичних відносин. Гештальт-терапія визнає цю мету в цілому, та, зокрема, суб’єктивність поняття здоров’я особи як феноменологічне буття в її полі. Так як реалізація цієї мети відбувається через діалогічний підхід, який базується на визнанні автономії та саморегуляції індивідууму, то цей кодекс пропонує місце для зустрічі, в якій можливо розв’язання складностей між двома чи більше сторонами. Розв’язання складностей у розумінні гештальт-терапевта досягається шляхом діалогу та обміну, що протиставляється ієрархічній системі суджень та наслідків.

Цей кодекс базується на етичному кодексі ЄАГТ. Цей кодекс є предметом перегляду у тих випадках, коли він видається неадекватним як стандартизатор професійної поведінки.

Кодекс складається з 2 частин. Перша частина затверджує цінності та принципи, що є невід`ємними правами особистості. Друга частина демонструє керівні принципи, що вшановують та захищають ці права.

Усі студенти, терапевти, тренери та супервізори КГУ, погоджуються приймати цей кодекс та діяти за ним. Кожна вищеозначена особа погоджується та приймає разом з етичним кодексом також правила процедури оскарження, погоджується брати участь в процедурі оскарження для повідомлення та оцінки їх порушень етичного кодексу.

Етичний комітет КГУ є відповідальним за підтримку та перегляд етичного кодексу та процедури оскарження.

Процедура оскарження, викладена у третій частині кодексу, запускається у тому випадку, коли існує скарга чи незадоволення терапевтом, тренером, супервізором КГУ.

А. Етичний кодекс

1. Ствердження рівноцінності всіх осіб.

2. Повага до унікальності, честі та гідності особистості.

3. Визнання расових відмінностей, походження, етнічних груп, статі, сексуальної ідентичності та уподобань, вад, віку, релігії, мови, соціального та економічного статусу та шляху пошуку духовності.

4. Визнання важливості автономії та саморегуляції особистості в контексті контактних міжособистісних стосунків.

В. Кодекс професійної практики гештальт-терапевта.

В1. Компетентність

В1.1. Гештальт-терапевт береться за ті завдання, в потенційній можливості розв’язання та завершення на користь клієнта яких він впевнений.

В1.2. Під час роботи, гештальт-терапевт, який досягнув межі власної компетентності, перенаправляє клієнта іншому професіоналу або започатковує співробітництво з іншим професіоналом/ами.

В1.3. Першим кроком у цьому процесі є перегляд контракту. Продовження роботи з клієнтом означає вживання необхідних заходів по підвищенню кваліфікації.

Це може бути:

В1.3.1. Терапевт уважно вивчає, чи достатньо він є компетентним у тому полі, в якому відбувається робота. Якщо гештальт-терапевт визначає, що контекстуальне поле, його структура, рамки та цілі несумісні, або занадто широкі для його кваліфікації, то він утримується від подальшої роботи у цьому напрямку.

В1.3.2. Гештальт-терапевт шукає підтримки та прояснення у зв’язку з його труднощами у проблемній ситуації у рамках інтервізії з досвідченими колегами.

В1.3.3. Гештальт-терапевт відвідує індивідуальну або групову супервізію, у залежності від того, який сеттінг найбільш підходить йому для підтримки та прояснення.

В1.3.4. Гештальт-терапевт будує мережу зв’язків із спеціалістами інших професій та закладів для покращення безпеки діагностичного та терапевтичного процесів, та отримання допомоги у разі досягнення меж власної компетенції або методу.

В1.4. Гештальт-терапевт захищає свою роботу та професію від некваліфікованих дій та проектів (лекцій, семінарів, інтерв’ю), що є несумісними із обговореними стандартами.

В1.5. Гештальт-терапевт відвідує індивідуальну терапію в разі впливу на його роботу особистісних криз, ознак вигоряння та порушення рамок терапевтичних відносин.

В 1.6. Методологічний та технічний підхід до терапевтичного процесу повинен слугувати терапевтичним цілям та задачам, оговореним у контракті з клієнтом. Гештальт-терапевт усвідомлює, що будь-яке відігрування, особливо експресивне та катарсичне відігрування потребує дедраматизації шляхом детальної проробки.

В1.7. У процесі навчання, який триває все життя, гештальт-терапевт турбується про збільшення та поглиблення власної професійної та особистісної компетенції заради блага клієнтів. Гештальт-терапевт є відкритим новим ідеям у полі гештальт-терапії та інших напрямків, які сумісні з цінностями гештальт-терапії.

В 1.8. Гештальт-терапевт веде документацію діагностичного й терапевтичного процесів згідно етичних стандартів щодо ведення та зберігання документації.

В2. Клієнт-терапевтичні відносини

В2.1. Клієнт-терапевтичні відносини – це професійні відносини, в яких благо клієнта є первинною турботою терапевта.

В2.2. Гештальт-терапевти визнають важливість відносин для ефективної терапії та усвідомлюють силу та вплив аспектів залежності клієнта в цій ситуації.

Гештальт-терапевт діє, визнаючи ці аспекти, та не експлуатує клієнта фінансово, сексуально, емоційно, політично чи ідеологічно для задоволення власних потреб, або потреб інших осіб та закладів.

В2.3. Гештальт-терапевти усвідомлюють, коли інші відносини чи прихильності вступають в конфлікт з інтересами клієнта. Коли існує такий конфлікт, то терапевт несе відповідальність за пряме внесення його у поле терапевтичних відносин та розв’язання.

В2.4. Фізичний контакт у терапевтичному процесі повинен обслуговувати інтереси клієнта і потребує специфічного професійного прояснення і турботи. Згода клієнта на фізичний контакт має першочергове значення.

В2.5. Гештальт-терапевти визнають, що подвійні стосунки, такі як колегі, близькі друзі, рідні, сусіди чи партнери несумісні з терапевтичним процесом.

В.3. Конфіденційність

В3.1. Увесь обмін інформацією між гештальт-терапевтом та клієнтом є конфіденційним, окрім випадків, зазначених у п. В7.

В3.2. Зберігання інформації клієнта, включаючи робочі нотатки, є предметом відповідних юридичних та професійних регулювань.

В3.3 Якщо гештальт-терапевт бажає використати інформацію, отриману під час роботи з клієнтом, в лекційному чи учбовому матеріалі, він повинен отримати згоду клієнта та забезпечити його анонімність шляхом зміни ім’я та дат.

В3.4. Якщо гештальт-терапевт бажає використати матеріали сесії для розбору чи публікації, він повинен отримати згоду клієнта та забезпечити його анонімність.

В3.5. Відео-, фото- та аудіозапис сесії потребує дозволу клієнта або письмового дозволу його представників.

В3.6. Коли гештальт-терапевт бажає отримати необхідну інформацію про клієнта від іншого професіонала чи закладу, він дотримується прав клієнта, гарантованих чинним законодавством. Це також стосується і маніпуляцій з письмовими даними про клієнта.

В3.7. Гештальт-терапевт розглядає можливість бажання клієнта ознайомитись із письмовою інформацією, що стосується його, і є селективним у розкритті даної інформації.

В3.8. Коли публічні чи приватні заклади, такі як суди та страхові компанії, вимагають дані стосовно клієнта, гештальт-терапевт користується положеннями чинного законодавства. Діючи таким чином, гештальт-терапевт обговорює ці питання з клієнтом та діє на користь терапевтичному процесу.

В3.9. Коли клієнт є неповнолітнім згідно чинного законодавства, гештальт-терапевт привносить в терапевтичний процес усі вищезгадані розсуди. До того ж, гештальт-терапевт узгоджується з законодавчими актами та професійними настановами щодо інформації стосовно догляду за дитиною у випадках насильства чи інших вад догляду.

В4. Контракт з клієнтом

В4.1. Будь-який контракт, письмовий чи усний, накладає обов’язки на обидві сторони.

В4.2. Гештальт-терапевт чітко повідомляє про свою компетентність, досвід та кваліфікацію під час укладання контракту.

В4.3. Гештальт-терапевт застосовує процедуру прийому, яка відповідає процедурам у місці його практики.

В4.4. Будь-який запис сесій обговорюється з клієнтом у контракті.

В4.5. Контракт чітко окреслює розмір оплати, порядок оплати, місце роботи, порядок перерв та відмови від зустрічі клієнтом чи терапевтом. Також обговорюється тривалість терапії, можлива передача клієнта іншому терапевту, умови завершення терапії, випадки обмеження конфіденційності (протиправні дії та винесення кейсу клієнта на супервізію)

В4.6. Під час особистісної кризи або фізичного захворювання, гештальт-терапевт проходить супервізію для відновлення професійної придатності.

В4.7. Гештальт-терапевт гарантує, що протягом терапевтичних відносин перетин з будь-якими іншими особами, принципами та оцінками, та оцінки чи інтереси інших осіб не будуть впливати на упередженість терапевта.

В4.8 Будь-які зміни в умовах, що обговорювались раніше, потребують переукладання контракту.

В5. Реклама

В5.1. Реклама обмежується описовими твердженнями про можливу допомогу та кваліфікацію професіонала, що її надає. Реклама не має містити характеристик, порівняльних тверджень, які тим чи іншим способом вказують на те, що дані послуги мають більшу ефективність у порівнянні з іншими терапевтичними підходами або професіоналами. Гештальт-терапевт має вказувати правдиві дані про себе. Реклама є предметом чинного законодавства та регуляції професійних організацій.

В5.2. Гештальт-терапевт, супервізор та тренер КГУ висловлюється по відношенню до колег з повагою, не оцінює та не порівнює на свою користь. Висловлюючи  свою точку зору, він/вона позначає свою думку як власну.

В6. Безпека

В6.1. Гештальт-терапевт вживає усі можливі заходи для того, щоб клієнт не зазнав ні фізичних, ні психологічних ушкоджень під час терапевтичних сесій.

В6.2. Гештальт-терапевт забезпечує приватність проведення сесії, яку ніхто не зможе підслухати чи записати без попередньої згоди з клієнтом.

В7. Надзвичайні обставини.

В7.1. Може статися, що гештальт-терапевт повинен вжити заходи по захисту клієнта та його соціального оточення, коли він не в змозі контролювати себе. В таких обставинах потрібно шукати інформованої згоди клієнта про зміни у домовленості про конфіденційність до тих пір, поки не буде достатніх підстав вважати, що клієнт більше не має можливості відповідати за свої дії.

В7.2. Коли гештальт-терапевт заключає контракт із клієнтом, який, на думку терапевта, може бути предметом надзвичайних обставин, то він просить клієнта надати  ім’я та контакт особи, яка може бути представником клієнта. У непередбачених обставинах, часткова відміна домовленості про конфіденційність буде обмежена часом і діями, необхідними для того, щоб клієнт поновив відповідальність за свої дії.

В7.3. Під час індивідуальної або колективної екстреної ситуації (загроза життю, соціальні та природні катаклізми), гештальт-терапевт приймає до уваги особливості ситуації та збереже автономію клієнта і професійну конфіденційність, якщо дозволяють обставини.

В7.4. Гештальт-терапевт буде захищати автономію клієнта та професійну конфіденційність у тих випадках, коли психотерапевтичний процес був частиною більш широкого процесу, що стосується благополуччя клієнта. Зокрема, це можуть бути випадки, де психотерапевтична робота починалася на комісійній основі (робота у лікарні, робота з організаціями, робота з неповнолітніми), або в команді з іншими фахівцями охорони здоров’я. Гештальт-терапевт буде уточнювати характеристики цього контракту на початку контрактування з клієнтами та іншими залученими особами, і буде контактувати з третіми особами тільки зі згоди клієнта.

В8. Роль терапевта у суспільстві

В8.1. Закон. Гештальт-терапевт є поінформованим у чинному законодавстві стосовно професійних обов’язків і практики та дотримується норм закону.

В8.2. Наукові дослідження. Гештальт-терапевт є відкритим до співробітництва у галузі наукових досліджень та ознайомлює терапевтичну спільноту із власними науковими досягненнями.

В8.3. У своїй науковій роботі гештальт-терапевт поважає працю своїх колег та права на весь використаний професійний матеріал.

В8.4. Відповідальність перед колегами та іншими. Гештальт-терапевт несе відповідальність за свою роботу перед колегами та роботодавцями, приймаючи до уваги необхідність в першу чергу поважати приватність, конфіденційність, потреби та автономію клієнта.

В8.5. Гештальт-терапевт утримується від публічного просування власних послуг та професійних здібностей способами, що протирічать етичним нормам та правилам, зазначеним у  п. В.5

В8.6. Не допускається введення в оману громадськості з приводу наявності послуги або кваліфікації, якщо вони не є у наявності, так як це може призвести до того, що клієнт не отримає необхідне у іншому місці.

В8.7 Гештальт-терапевт не приховує від клієнта інформацію про можливість надання психотерапевтичної допомоги в іншого професіонала або в іншому закладі.

В8.8. Гештальт-терапевт поважає роботу інших колег і утримується від публічних декваліфікуючих зауважень про теоретичні моделі та напрямки психотерапії.

В8.9. Гештальт-терапевт не погоджується починати роботу з клієнтом, з яким вже працює його колега до завершення їх терапевтичних відносин. У випадку сумніву, гештальт-терапевт вступає у діалог з колегою із попередньої згоди клієнта.

В8.10. Гештальт-терапевт не приймає фінансової винагороди за передачу клієнта іншому колезі чи закладу.

В8.11. Гештальт-терапевт, який має інформацію стосовно того, що інший колега поводиться чином, що підриває авторитет психотерапії, зобов’язаний конфронтувати з цим колегою або його професійною організацією.

В8.12. Активність, що завдає шкоди. Гештальт-терапевт не вдається до активності, що може завдати шкоди репутації та етиці його професійної поведінки та самої професії.

В8.13. Політичні аспекти терапевтичної роботи. Гештальт-терапевт є обізнаним щодо впливу соціального та політичного застосування його роботи, а також має усвідомлювати свої соціально-політичні погляди і громадську позицію та їх можливий вплив на терапевтичні відносини з клієнтами та студентами.

В8.14. Психотерапевтична освіта та тренування. Завданням психотерапевтичної освіти є інформування про теоретичний, методологічний та технічний розвиток психотерапії і гештальт-терапії зокрема доступним шляхом. Персональні погляди тренерів повинні окреслюватись як персональні. Тренер має надавати правдиву інформацію щодо державного визнання, регулювання та фінансування послуг гештальт-терапевта.

В8.15. КГУ, як Навчальний  заклад гештальт-терапії, має перевіряти кваліфікацію, очікування та психофізичну адекватність кандидатів і надавати чітку та повну інформацію про навчальний план та внутрішні розпорядки.

В8.16. КГУ  гарантує  якість освіти як шляхом високої компетентності тренерів, так і шляхом складання якісного навчального плану та програм. КГУ  впроваджує внутрішній контроль за якістю навчання і надає простір для покращення навчальної методології.

В8.18 Відносини між тренерами та студентами, як і  між інститутами повинні бути прозорими. Гештальт-тренери усвідомлюють специфіку рольових відносин між студентами та тренерами  та не використовують особливості цих відносин на свою користь. Особливо вони звертають увагу на різні аспекти залежності, ідеалізації та оціночності в цих відносинах. КГУ  розробляє  вказівки стосовно тренерсько-студентських відносин та процедури вирішення проблем, що можуть виникнути.

В8.19. Етичні принципи регуляції клієнт-терапевтичних відносин і встановлення ролі гештальт-терапевта у суспільстві також відносяться до поля навчання та тренерів і студентів.

В8.20. Терапія студента повинна бути максимально захищена від можливих впливів рольової плутанини, коли тренер, що оцінює досягнення студента, одночасно є його терапевтом.

В8.21. КГУ проводять контроль адекватності особистісних, дидактичних, клінічних та наукових стандартів тренерів, терапевтів, супервізорів. Обмін професійним досвідом, їхня подальша супервізія є предметом уваги КГУ.

В8.22. Якщо гештальт-терапевт знаходиться у конфлікті між різними або декількома етичними позиціями і не в змозі самостійно його розв’язати за допомогою інтервізії та супервізії, він звертається до етичного комітету.

В9. Відносини з колишніми клієнтами

В9.1 Гештальт-терапевт залишається відповідальним за відносини з колишніми клієнтами та теперішніми стажерами, студентами, супервізантами.

  1. У випадку порушення тренером, супервізором, терапевтом КГУ Етичного Кодексу по відношенню до студента, останній має зробити спробу вирішити ситуацію самостійно шляхом перемовин з тим, з ким виникли складності.
  2.  Якщо перемовини не призвели до задовольняючого рішення, студент має право подати скаргу до Етичного комітету КГУ. Для цього він має написати листа на електронну адресу ethics@kgu.org.ua, у якому викладено суть проблеми.
  3. Протягом двох тижнів члени Етичного комітету ознайомлюються зі скаргою та планують діі по разбору скарги (засідання, присвячене розгляду скарги, збір додатковоі інформаціі тощо).
  4. Етичний комітет сповіщує особу, на яку було подано скаргу.
  5. Сторони конфлікту можуть бути запрошені до участі у засіданні. Також члени етичного комітету можуть запросити на зустріч кожну сторону конфлікту у індивідуальному форматі для уточнення інформації щодо скарги.
  6. На засіданні етичний комітет приймає рішення стосовно поданої скарги та доводить його до відома сторін та моніторить впровадження цього рішення.
  7. Базуючись на впровадженому рішенні, етичний комітет може вносити рекомендації на розгляд тренерської та супервізорської ради.
  8. Якщо скарга подана на члена Етичного комітета, то цей член комітету тимчасово виходить зі складу Етичного комітету до завершення розгляду скарги. Етичний комітет розглядає скаргу без його участі.
  9. Членами Етичного комітету на 2017-2018 рр на загальній тренерській раді було обрано Наступних тренерів: Катерина Бабенко (головуючий), Наталя Заболотна, Олена Колобовнікова, Ольга Крило, Георгій Смолін.