Главной целью психотерапии является содействие психофизическому и социальному здоровью лиц, групп и сообществ в рамках психотерапевтических отношений. Гештальт-терапия признает эти цели в целом и, в частности, субъективность понятия здоровья человека как феноменологическое бытия в ее поле. Так как реализация этой цели происходит через диалогический подход, который основан на признании автономии и саморегуляции индивидума, этот кодекс предлагает место для встречи, в которой возможно решение сложностей между двумя или более сторонами. Решение сложностей в понимании гештальт-терапевта достигается путем диалога и обмена, которое противопоставляется иерархической системе суждений и последствий.

Этот кодекс базируется на этическом кодексе ЕАГТ. Этот кодекс является предметом просмотра в тех случаях, когда он представляется неадекватным как стандартизатор профессионального поведения.

Кодекс состоит из 2 частей. Первая часть утверждает ценности и принципы, которые являются неотъемлемыми правами личности. Вторая часть демонстрирует руководящие принципы, которые чествуют и защищают эти права.

Все студенты, терапевты, тренеры и супервизоры КГУ, соглашаются принимать этот кодекс и действовать по нему. Каждое  вышеобозначеное лицо соглашается и принимает вместе с этическим кодексом также правила процедуры обжалования, соглашается участвовать в процедуре обжалования для сообщения и оценки их нарушений этического кодекса.

Этический комитет КГУ является ответственным за поддержку и просмотр этического кодекса и процедуры обжалования.

Процедура обжалования, изложенная в третьей части кодекса, запускается в том случае, когда существует жалоба или недовольство терапевтом, тренером, супервизором КГУ.

А. Этический кодекс

1. Утверждение равноценности всех лиц.

2. Уважение к уникальности, чести и достоинства личности.

3. Признание расовых различий, происхождения, этнических групп, пола, сексуальной идентичности и предпочтений, недостатков, возраста, религии, языка, социального и экономического статуса и пути поиска духовности.

4. Признание важности автономии и саморегуляции личности в контексте контактных межличностных отношений.

В. Кодекс профессиональной практики гештальт-терапевта.

В 1. Компетентность

В1.1. Гештальт-терапевт берется за те задачи, в потенциальной возможности решения и завершения в пользу клиента в которых он уверен.

В1.2. Во время работы, гештальт-терапевт, который достиг предела своей компетентности, перенаправляет клиента другому профессионалу или начинает сотрудничество с другим профессионалом / ами.

В1.3. Первым шагом в этом процессе является пересмотр контракта. Продолжение работы с клиентом означает принятие необходимых мер по повышению квалификации.

Это может быть:

В1.3.1. Терапевт внимательно изучает, достаточно ли он компетентен в этом поле, в котором происходит работа. Если гештальт-терапевт определяет, что контекстуальное поле, его структура, рамки и цели несовместимы, или слишком широкие для его квалификации, то он воздерживается от дальнейшей работы в этом направлении.

В1.3.2. Гештальт-терапевт ищет поддержки и прояснения в связи с его трудностями в проблемной ситуации в рамках интервизии с опытными коллегами.

В1.3.3. Гештальт-терапевт посещает индивидуальную или групповую супервизию, в зависимости от того, какой сеттинг наиболее подходит ему для поддержки и просветления.

В1.3.4. Гештальт-терапевт строит сеть связей со специалистами других профессий и учреждений для улучшения безопасности диагностического и терапевтического процессов и получение помощи в случае достижения границ своей компетенции или метода.

В1.4. Гештальт-терапевт защищает свою работу и профессию от неквалифицированных действий и проектов (лекций, семинаров, интервью), которые несовместимы с оговоренными стандартами.

В1.5. Гештальт-терапевт посещает индивидуальную терапию в случае влияния на его работу личностных кризисов, признаков выгорания и нарушение рамок терапевтических отношений.

В 1.6. Методологический и технический подход к терапевтическому процессу должен служить терапевтическим целям и задачам, оговоренных в контракте с клиентом. Гештальт-терапевт осознает, что любое отыгрывание, особенно экспрессивное и катарсичное отыгрывание требует дедраматизации путем детальной проработки.

В1.7. В процессе обучения, которое длится всю жизнь, гештальт-терапевт заботится о увеличение и углубление собственной профессиональной и личностной компетенции ради блага клиентов. Гештальт-терапевт открыт новым идеям в поле гештальт-терапии и других направлений, которые совместимы с ценностями гештальт-терапии.

В 1.8. Гештальт-терапевт ведет документацию диагностического и терапевтического процессов согласно этических стандартов ведения и хранения документации.

В2. Клиент-терапевтические отношения

В2.1. Клиент-терапевтические отношения — это профессиональные отношения, в которых благо клиента является первичной заботой терапевта.

В2.2. Гештальт-терапевты признают важность отношений для эффективной терапии и осознают силу и влияние аспектов зависимости клиента в этой ситуации.

Гештальт-терапевт действует, признавая эти аспекты, но не эксплуатирует клиента финансово, сексуально, эмоционально, политически или идеологически для удовлетворения собственных потребностей, или потребностей других лиц и учреждений.

В2.3. Гештальт-терапевты понимают, когда другие отношения или привязанности вступают в конфликт с интересами клиента. Когда существует такой конфликт, то терапевт несет ответственность за прямое внесение его в поле терапевтических отношений и решений.

В2.4. Физический контакт в терапевтическом процессе должен обслуживать интересы клиента и требует специфического профессионального прояснения и заботы. Согласие клиента на физический контакт имеет первостепенное значение.

В2.5. Гештальт-терапевты признают, что двойные отношения, такие как коллеги, близкие друзья, родные, соседи или партнеры несовместимы с терапевтическим процессом.

В.3. Конфиденциальность

В3.1. Весь обмен информацией между гештальт-терапевтом и клиентом является конфиденциальным, кроме случаев, указанных в п. В7.

В3.2. Хранение информации клиента, включая рабочие заметки, является предметом соответствующих юридических и профессиональных регулировок.

В3.3 Если гештальт-терапевт желает использовать информацию, полученную во время работы с клиентом, в лекционном или учебном материале, он должен получить согласие клиента и обеспечить его анонимность путем изменения имени и дат.

В3.4. Если гештальт-терапевт желает использовать материалы сессии для разбора или публикации, он должен получить согласие клиента и обеспечить его анонимность.

В3.5. Видео-, фото- и аудиозапись сессии требует разрешения клиента или письменного разрешения его представителей.

В3.6. Когда гештальт-терапевт желает получить необходимую информацию о клиенте от другого профессионала или учреждения, он соблюдает права клиента, гарантированных действующим законодательством. Это также касается и манипуляций с письменными данными о клиенте.

В3.7. Гештальт-терапевт рассматривает возможность желание клиента ознакомиться с письменной информацией, касающейся его, и является селективным в раскрытии данной информации.

В3.8. Когда публичные или частные учреждения, такие как суды и страховые компании, требуют данные о клиенте, гештальт-терапевт пользуется положениями действующего законодательства. Действуя таким образом, гештальт-терапевт обсуждает эти вопросы с клиентом и действует в интересах терапевтическом процесса.

В3.9. Когда клиент является несовершеннолетним согласно действующему законодательству, гештальт-терапевт привносит в терапевтический процесс все вышеупомянутые усмотрения. К тому же, гештальт-терапевт согласуется с законодательными актами и профессиональными установками по информации по уходу за ребенком в случаях насилия или других недостатков ухода.

В4. Контракт с клиентом

В4.1. Любой контракт, письменный или устный, накладывает обязанности на обе стороны.

В4.2. Гештальт-терапевт четко сообщает о своей компетентности, опыт и квалификацию при заключении контракта.

В4.3. Гештальт-терапевт применяет процедуру приема, которая соответствует процедурам в месте его практики.

В4.4. Любая запись сессий обсуждается с клиентом в контракте.

В4.5. Контракт четко очерчивает размер оплаты, порядок оплаты, место работы, порядок перерывов и отказа от встречи клиентом или терапевтом. Также обсуждается продолжительность терапии, возможна передача клиента другому терапевту, условия завершения терапии, случаи ограничения конфиденциальности (противоправные действия и вынесения кейса клиента на супервизии)

В4.6. Во время личностного кризиса или физического заболевания, гештальт-терапевт проходит супервизии для восстановления профессиональной пригодности.

В4.7. Гештальт-терапевт гарантирует, что в течение терапевтических отношений пересечение с любыми другими лицами, принципами и оценками, и оценки или интересы других лиц не будут влиять на предвзятость терапевта.

В4.8 Любые изменения в условиях, которые обсуждались ранее, потребует перезаключения контракта.

В5. Реклама

В5.1. Реклама ограничивается описательными утверждениями о возможной помощи и квалификацию профессионала, ее предоставляет. Реклама не должна содержать характеристик, сравнительных утверждений, которые тем или иным способом указывают на то, что данные услуги имеют большую эффективность по сравнению с другими терапевтическими подходами или профессионалами. Гештальт-терапевт может указывать правдивые данные о себе. Реклама является предметом действующего законодательства и регуляции профессиональных организаций.

В5.2. Гештальт-терапевт, супервизор и тренер КГУ высказывается по отношению к коллегам с уважением, не оценивает и не соизмеряет в свою пользу. Выражая свою точку зрения, он / она обозначает свое мнение как собственное.

В6. Безопасность

В6.1. Гештальт-терапевт принимает все возможные меры для того, чтобы клиент не получил ни физических, ни психологических повреждений во время терапевтических сессий.

В6.2. Гештальт-терапевт обеспечивает приватность проведения сессии, которую никто не сможет подслушать или записать без предварительного согласия с клиентом.

В7. Чрезвычайные обстоятельства.

В7.1. Может случиться, что гештальт-терапевт должен принять меры по защите клиента и его социального окружения, когда он не в состоянии контролировать себя. В таких обстоятельствах нужно искать информированного согласия клиента об изменениях в договоренности о конфиденциальности до тех пор, пока не будет достаточных оснований считать, что клиент больше не имеет возможности отвечать за свои действия.

В7.2. Когда гештальт-терапевт заключает контракт с клиентом, который, по мнению терапевта, может быть предметом чрезвычайных обстоятельств, то он просит клиента предоставить имя и контакт лица, которое может быть представителем клиента. В непредвиденных обстоятельствах, частичная отмена договоренности о конфиденциальности будет ограничено временем и действиями, необходимыми для того, чтобы клиент обновил ответственность за свои действия.

В7.3. Во время индивидуальной или коллективной экстренной ситуации (угроза жизни, социальные и природные катаклизмы), гештальт-терапевт принимает во внимание особенности ситуации и сохранит автономию клиента и профессиональную конфиденциальность, если позволяют обстоятельства.

В7.4. Гештальт-терапевт будет защищать автономию клиента и профессиональную конфиденциальность в тех случаях, когда психотерапевтический процесс был частью более широкого процесса, касается благополучия клиента. В частности, это могут быть случаи, где психотерапевтическая работа начиналась на комиссионной основе (работа в больнице, работа с организациями, работа с несовершеннолетними), или в команде с другими специалистами здравоохранения. Гештальт-терапевт будет уточнять характеристики этого контракта в начале контактирования с клиентами и другими вовлеченными лицами, и будет контактировать с третьими лицами только с согласия клиента.

В8. Роль терапевта в обществе

В8.1. Закон. Гештальт-терапевт является информированным в действующем законодательстве относительно профессиональных обязанностей и практики и придерживается норм закона.

В8.2. Научные исследования. Гештальт-терапевт открыт для сотрудничества в области научных исследований и знакомит терапевтическое сообщество с собственными научными достижениями.

В8.3. В своей научной работе гештальт-терапевт уважает труд своих коллег и права на весь использованый профессиональный материал.

В8.4. Ответственность перед коллегами и другими. Гештальт-терапевт несет ответственность за свою работу перед коллегами и работодателями, принимая во внимание необходимость в первую очередь уважать приватность, конфиденциальность, потребности и автономию клиента.

В8.5. Гештальт-терапевт воздерживается от публичного продвижения собственных услуг и профессиональных способностей способами, которые противоречат этическим нормам и правилам, указанным в п. В.5

В8.6. Не допускается введение в заблуждение общественности по поводу наличия услуги или квалификации, если они не являются в наличии, так как это может привести к тому, что клиент не получит необходимое в другом месте.

В8.7 Гештальт-терапевт не скрывает от клиента информацию о возможности оказания психотерапевтической помощи у другого профессионала или в другом учреждении.

В8.8. Гештальт-терапевт уважает работу других коллег и воздерживается от публичных деквалификуючих замечаний о теоретические модели и направления психотерапии.

В8.9. Гештальт-терапевт не соглашается начинать работу с клиентом, с которым уже работает его коллега до завершения их терапевтических отношений. В случае сомнения, гештальт-терапевт вступает в диалог с коллегой из предварительного согласия клиента.

В8.10. Гештальт-терапевт не принимает финансового вознаграждения за передачу клиента другому коллеге или заведению.

В8.11. Гештальт-терапевт, который располагает информацией о том, что другой коллега ведет себя образом, что подрывает авторитет психотерапии, обязан конфронтировать с этим коллегой или его профессиональной организацией.

В8.12. Активность, наносит вред. Гештальт-терапевт не прибегает к активности, которая может нанести ущерб репутации и этике его профессионального поведения и самой профессии.

В8.13. Политические аспекты терапевтической работы. Гештальт-терапевт является осведомленным о влиянии социального и политического применения его работы, а также осознавать свои социально-политические взгляды и гражданскую позицию и их возможное влияние на терапевтические отношения с клиентами и студентами.

В8.14. Психотерапевтическое образование и тренировки. Задачей психотерапевтического образования является информирование о теоретическом, методологическом и техническом развитии психотерапии и гештальт-терапии в частности доступным путем. Персональные взгляды тренеров должны очерчиваться как персональные. Тренер должен предоставлять правдивую информацию о государственном признании, регулирования и финансирования услуг гештальт-терапевта.

В8.15. КГУ, как учебное заведение гештальт-терапии, должен проверять квалификацию, ожидания и психофизическое адекватность кандидатов и предоставлять четкую и полную информацию об учебном плане и внутренних распорядков.

В8.16. КГУ гарантирует качество образования как путем высокой компетентности тренеров, так и путем составления качественного учебного плана и программ. КГУ внедряет внутренний контроль за качеством обучения и предоставляет пространство для улучшения учебной методологии.

В8.18 Отношения между тренерами и студентами, как и между институтами должны быть прозрачными. Гештальт-тренеры осознают специфику ролевых отношений между студентами и тренерами и не использует особенности этих отношений в свою пользу. Особенно они обращают внимание на различные аспекты зависимости, идеализации и оценочности в этих отношениях. КГУ разрабатывает указания по тренерско-студенческих отношениях и процедурах решения проблем, которые могут возникнуть.

В8.19. Этические принципы регуляции клиент-терапевтических отношений и установление роли гештальт-терапевта в обществе также относятся к полю обучения и тренеров, и студентов.

В8.20. Терапия студента должна быть максимально защищена от возможных воздействий ролевой путаницы, когда тренер, оценивает достижения студента, одновременно является его терапевтом.

В8.21. КГУ проводят контроль адекватности личностных, дидактических, клинических и научных стандартов тренеров, терапевтов, супервизоров. Обмен профессиональным опытом, их дальнейшая супервизия является предметом внимания КГУ.

В8.22. Если гештальт-терапевт находится в конфликте между различными или несколькими этическими позициями и не в состоянии самостоятельно его решить с помощью интервизии и супервизии, он обращается к этическому комитету.

В9. Отношения с бывшими клиентами

В9.1 Гештальт-терапевт остается ответственным за отношения с бывшими клиентами и нынешними стажерами, студентами, супервизантамы.

Головною метою психотерапії є сприяння психофізичному та соціальному здоров’ю осіб, груп та спільнот  у межах психотерапевтичних відносин. Гештальт-терапія визнає цю мету в цілому, та, зокрема, суб’єктивність поняття здоров’я особи як феноменологічне буття в її полі. Так як реалізація цієї мети відбувається через діалогічний підхід, який базується на визнанні автономії та саморегуляції індивідууму, то цей кодекс пропонує місце для зустрічі, в якій можливо розв’язання складностей між двома чи більше сторонами. Розв’язання складностей у розумінні гештальт-терапевта досягається шляхом діалогу та обміну, що протиставляється ієрархічній системі суджень та наслідків.

Цей кодекс базується на етичному кодексі ЄАГТ. Цей кодекс є предметом перегляду у тих випадках, коли він видається неадекватним як стандартизатор професійної поведінки.

Кодекс складається з 2 частин. Перша частина затверджує цінності та принципи, що є невід`ємними правами особистості. Друга частина демонструє керівні принципи, що вшановують та захищають ці права.

Усі студенти, терапевти, тренери та супервізори КГУ, погоджуються приймати цей кодекс та діяти за ним. Кожна вищеозначена особа погоджується та приймає разом з етичним кодексом також правила процедури оскарження, погоджується брати участь в процедурі оскарження для повідомлення та оцінки їх порушень етичного кодексу.

Етичний комітет КГУ є відповідальним за підтримку та перегляд етичного кодексу та процедури оскарження.

Процедура оскарження, викладена у третій частині кодексу, запускається у тому випадку, коли існує скарга чи незадоволення терапевтом, тренером, супервізором КГУ.

А. Етичний кодекс

1. Ствердження рівноцінності всіх осіб.

2. Повага до унікальності, честі та гідності особистості.

3. Визнання расових відмінностей, походження, етнічних груп, статі, сексуальної ідентичності та уподобань, вад, віку, релігії, мови, соціального та економічного статусу та шляху пошуку духовності.

4. Визнання важливості автономії та саморегуляції особистості в контексті контактних міжособистісних стосунків.

В. Кодекс професійної практики гештальт-терапевта.

В1. Компетентність

В1.1. Гештальт-терапевт береться за ті завдання, в потенційній можливості розв’язання та завершення на користь клієнта яких він впевнений.

В1.2. Під час роботи, гештальт-терапевт, який досягнув межі власної компетентності, перенаправляє клієнта іншому професіоналу або започатковує співробітництво з іншим професіоналом/ами.

В1.3. Першим кроком у цьому процесі є перегляд контракту. Продовження роботи з клієнтом означає вживання необхідних заходів по підвищенню кваліфікації.

Це може бути:

В1.3.1. Терапевт уважно вивчає, чи достатньо він є компетентним у тому полі, в якому відбувається робота. Якщо гештальт-терапевт визначає, що контекстуальне поле, його структура, рамки та цілі несумісні, або занадто широкі для його кваліфікації, то він утримується від подальшої роботи у цьому напрямку.

В1.3.2. Гештальт-терапевт шукає підтримки та прояснення у зв’язку з його труднощами у проблемній ситуації у рамках інтервізії з досвідченими колегами.

В1.3.3. Гештальт-терапевт відвідує індивідуальну або групову супервізію, у залежності від того, який сеттінг найбільш підходить йому для підтримки та прояснення.

В1.3.4. Гештальт-терапевт будує мережу зв’язків із спеціалістами інших професій та закладів для покращення безпеки діагностичного та терапевтичного процесів, та отримання допомоги у разі досягнення меж власної компетенції або методу.

В1.4. Гештальт-терапевт захищає свою роботу та професію від некваліфікованих дій та проектів (лекцій, семінарів, інтерв’ю), що є несумісними із обговореними стандартами.

В1.5. Гештальт-терапевт відвідує індивідуальну терапію в разі впливу на його роботу особистісних криз, ознак вигоряння та порушення рамок терапевтичних відносин.

В 1.6. Методологічний та технічний підхід до терапевтичного процесу повинен слугувати терапевтичним цілям та задачам, оговореним у контракті з клієнтом. Гештальт-терапевт усвідомлює, що будь-яке відігрування, особливо експресивне та катарсичне відігрування потребує дедраматизації шляхом детальної проробки.

В1.7. У процесі навчання, який триває все життя, гештальт-терапевт турбується про збільшення та поглиблення власної професійної та особистісної компетенції заради блага клієнтів. Гештальт-терапевт є відкритим новим ідеям у полі гештальт-терапії та інших напрямків, які сумісні з цінностями гештальт-терапії.

В 1.8. Гештальт-терапевт веде документацію діагностичного й терапевтичного процесів згідно етичних стандартів щодо ведення та зберігання документації.

В2. Клієнт-терапевтичні відносини

В2.1. Клієнт-терапевтичні відносини – це професійні відносини, в яких благо клієнта є первинною турботою терапевта.

В2.2. Гештальт-терапевти визнають важливість відносин для ефективної терапії та усвідомлюють силу та вплив аспектів залежності клієнта в цій ситуації.

Гештальт-терапевт діє, визнаючи ці аспекти, та не експлуатує клієнта фінансово, сексуально, емоційно, політично чи ідеологічно для задоволення власних потреб, або потреб інших осіб та закладів.

В2.3. Гештальт-терапевти усвідомлюють, коли інші відносини чи прихильності вступають в конфлікт з інтересами клієнта. Коли існує такий конфлікт, то терапевт несе відповідальність за пряме внесення його у поле терапевтичних відносин та розв’язання.

В2.4. Фізичний контакт у терапевтичному процесі повинен обслуговувати інтереси клієнта і потребує специфічного професійного прояснення і турботи. Згода клієнта на фізичний контакт має першочергове значення.

В2.5. Гештальт-терапевти визнають, що подвійні стосунки, такі як колегі, близькі друзі, рідні, сусіди чи партнери несумісні з терапевтичним процесом.

В.3. Конфіденційність

В3.1. Увесь обмін інформацією між гештальт-терапевтом та клієнтом є конфіденційним, окрім випадків, зазначених у п. В7.

В3.2. Зберігання інформації клієнта, включаючи робочі нотатки, є предметом відповідних юридичних та професійних регулювань.

В3.3 Якщо гештальт-терапевт бажає використати інформацію, отриману під час роботи з клієнтом, в лекційному чи учбовому матеріалі, він повинен отримати згоду клієнта та забезпечити його анонімність шляхом зміни ім’я та дат.

В3.4. Якщо гештальт-терапевт бажає використати матеріали сесії для розбору чи публікації, він повинен отримати згоду клієнта та забезпечити його анонімність.

В3.5. Відео-, фото- та аудіозапис сесії потребує дозволу клієнта або письмового дозволу його представників.

В3.6. Коли гештальт-терапевт бажає отримати необхідну інформацію про клієнта від іншого професіонала чи закладу, він дотримується прав клієнта, гарантованих чинним законодавством. Це також стосується і маніпуляцій з письмовими даними про клієнта.

В3.7. Гештальт-терапевт розглядає можливість бажання клієнта ознайомитись із письмовою інформацією, що стосується його, і є селективним у розкритті даної інформації.

В3.8. Коли публічні чи приватні заклади, такі як суди та страхові компанії, вимагають дані стосовно клієнта, гештальт-терапевт користується положеннями чинного законодавства. Діючи таким чином, гештальт-терапевт обговорює ці питання з клієнтом та діє на користь терапевтичному процесу.

В3.9. Коли клієнт є неповнолітнім згідно чинного законодавства, гештальт-терапевт привносить в терапевтичний процес усі вищезгадані розсуди. До того ж, гештальт-терапевт узгоджується з законодавчими актами та професійними настановами щодо інформації стосовно догляду за дитиною у випадках насильства чи інших вад догляду.

В4. Контракт з клієнтом

В4.1. Будь-який контракт, письмовий чи усний, накладає обов’язки на обидві сторони.

В4.2. Гештальт-терапевт чітко повідомляє про свою компетентність, досвід та кваліфікацію під час укладання контракту.

В4.3. Гештальт-терапевт застосовує процедуру прийому, яка відповідає процедурам у місці його практики.

В4.4. Будь-який запис сесій обговорюється з клієнтом у контракті.

В4.5. Контракт чітко окреслює розмір оплати, порядок оплати, місце роботи, порядок перерв та відмови від зустрічі клієнтом чи терапевтом. Також обговорюється тривалість терапії, можлива передача клієнта іншому терапевту, умови завершення терапії, випадки обмеження конфіденційності (протиправні дії та винесення кейсу клієнта на супервізію)

В4.6. Під час особистісної кризи або фізичного захворювання, гештальт-терапевт проходить супервізію для відновлення професійної придатності.

В4.7. Гештальт-терапевт гарантує, що протягом терапевтичних відносин перетин з будь-якими іншими особами, принципами та оцінками, та оцінки чи інтереси інших осіб не будуть впливати на упередженість терапевта.

В4.8 Будь-які зміни в умовах, що обговорювались раніше, потребують переукладання контракту.

В5. Реклама

В5.1. Реклама обмежується описовими твердженнями про можливу допомогу та кваліфікацію професіонала, що її надає. Реклама не має містити характеристик, порівняльних тверджень, які тим чи іншим способом вказують на те, що дані послуги мають більшу ефективність у порівнянні з іншими терапевтичними підходами або професіоналами. Гештальт-терапевт має вказувати правдиві дані про себе. Реклама є предметом чинного законодавства та регуляції професійних організацій.

В5.2. Гештальт-терапевт, супервізор та тренер КГУ висловлюється по відношенню до колег з повагою, не оцінює та не порівнює на свою користь. Висловлюючи  свою точку зору, він/вона позначає свою думку як власну.

В6. Безпека

В6.1. Гештальт-терапевт вживає усі можливі заходи для того, щоб клієнт не зазнав ні фізичних, ні психологічних ушкоджень під час терапевтичних сесій.

В6.2. Гештальт-терапевт забезпечує приватність проведення сесії, яку ніхто не зможе підслухати чи записати без попередньої згоди з клієнтом.

В7. Надзвичайні обставини.

В7.1. Може статися, що гештальт-терапевт повинен вжити заходи по захисту клієнта та його соціального оточення, коли він не в змозі контролювати себе. В таких обставинах потрібно шукати інформованої згоди клієнта про зміни у домовленості про конфіденційність до тих пір, поки не буде достатніх підстав вважати, що клієнт більше не має можливості відповідати за свої дії.

В7.2. Коли гештальт-терапевт заключає контракт із клієнтом, який, на думку терапевта, може бути предметом надзвичайних обставин, то він просить клієнта надати  ім’я та контакт особи, яка може бути представником клієнта. У непередбачених обставинах, часткова відміна домовленості про конфіденційність буде обмежена часом і діями, необхідними для того, щоб клієнт поновив відповідальність за свої дії.

В7.3. Під час індивідуальної або колективної екстреної ситуації (загроза життю, соціальні та природні катаклізми), гештальт-терапевт приймає до уваги особливості ситуації та збереже автономію клієнта і професійну конфіденційність, якщо дозволяють обставини.

В7.4. Гештальт-терапевт буде захищати автономію клієнта та професійну конфіденційність у тих випадках, коли психотерапевтичний процес був частиною більш широкого процесу, що стосується благополуччя клієнта. Зокрема, це можуть бути випадки, де психотерапевтична робота починалася на комісійній основі (робота у лікарні, робота з організаціями, робота з неповнолітніми), або в команді з іншими фахівцями охорони здоров’я. Гештальт-терапевт буде уточнювати характеристики цього контракту на початку контрактування з клієнтами та іншими залученими особами, і буде контактувати з третіми особами тільки зі згоди клієнта.

В8. Роль терапевта у суспільстві

В8.1. Закон. Гештальт-терапевт є поінформованим у чинному законодавстві стосовно професійних обов’язків і практики та дотримується норм закону.

В8.2. Наукові дослідження. Гештальт-терапевт є відкритим до співробітництва у галузі наукових досліджень та ознайомлює терапевтичну спільноту із власними науковими досягненнями.

В8.3. У своїй науковій роботі гештальт-терапевт поважає працю своїх колег та права на весь використаний професійний матеріал.

В8.4. Відповідальність перед колегами та іншими. Гештальт-терапевт несе відповідальність за свою роботу перед колегами та роботодавцями, приймаючи до уваги необхідність в першу чергу поважати приватність, конфіденційність, потреби та автономію клієнта.

В8.5. Гештальт-терапевт утримується від публічного просування власних послуг та професійних здібностей способами, що протирічать етичним нормам та правилам, зазначеним у  п. В.5

В8.6. Не допускається введення в оману громадськості з приводу наявності послуги або кваліфікації, якщо вони не є у наявності, так як це може призвести до того, що клієнт не отримає необхідне у іншому місці.

В8.7 Гештальт-терапевт не приховує від клієнта інформацію про можливість надання психотерапевтичної допомоги в іншого професіонала або в іншому закладі.

В8.8. Гештальт-терапевт поважає роботу інших колег і утримується від публічних декваліфікуючих зауважень про теоретичні моделі та напрямки психотерапії.

В8.9. Гештальт-терапевт не погоджується починати роботу з клієнтом, з яким вже працює його колега до завершення їх терапевтичних відносин. У випадку сумніву, гештальт-терапевт вступає у діалог з колегою із попередньої згоди клієнта.

В8.10. Гештальт-терапевт не приймає фінансової винагороди за передачу клієнта іншому колезі чи закладу.

В8.11. Гештальт-терапевт, який має інформацію стосовно того, що інший колега поводиться чином, що підриває авторитет психотерапії, зобов’язаний конфронтувати з цим колегою або його професійною організацією.

В8.12. Активність, що завдає шкоди. Гештальт-терапевт не вдається до активності, що може завдати шкоди репутації та етиці його професійної поведінки та самої професії.

В8.13. Політичні аспекти терапевтичної роботи. Гештальт-терапевт є обізнаним щодо впливу соціального та політичного застосування його роботи, а також має усвідомлювати свої соціально-політичні погляди і громадську позицію та їх можливий вплив на терапевтичні відносини з клієнтами та студентами.

В8.14. Психотерапевтична освіта та тренування. Завданням психотерапевтичної освіти є інформування про теоретичний, методологічний та технічний розвиток психотерапії і гештальт-терапії зокрема доступним шляхом. Персональні погляди тренерів повинні окреслюватись як персональні. Тренер має надавати правдиву інформацію щодо державного визнання, регулювання та фінансування послуг гештальт-терапевта.

В8.15. КГУ, як Навчальний  заклад гештальт-терапії, має перевіряти кваліфікацію, очікування та психофізичну адекватність кандидатів і надавати чітку та повну інформацію про навчальний план та внутрішні розпорядки.

В8.16. КГУ  гарантує  якість освіти як шляхом високої компетентності тренерів, так і шляхом складання якісного навчального плану та програм. КГУ  впроваджує внутрішній контроль за якістю навчання і надає простір для покращення навчальної методології.

В8.18 Відносини між тренерами та студентами, як і  між інститутами повинні бути прозорими. Гештальт-тренери усвідомлюють специфіку рольових відносин між студентами та тренерами  та не використовують особливості цих відносин на свою користь. Особливо вони звертають увагу на різні аспекти залежності, ідеалізації та оціночності в цих відносинах. КГУ  розробляє  вказівки стосовно тренерсько-студентських відносин та процедури вирішення проблем, що можуть виникнути.

В8.19. Етичні принципи регуляції клієнт-терапевтичних відносин і встановлення ролі гештальт-терапевта у суспільстві також відносяться до поля навчання та тренерів і студентів.

В8.20. Терапія студента повинна бути максимально захищена від можливих впливів рольової плутанини, коли тренер, що оцінює досягнення студента, одночасно є його терапевтом.

В8.21. КГУ проводять контроль адекватності особистісних, дидактичних, клінічних та наукових стандартів тренерів, терапевтів, супервізорів. Обмін професійним досвідом, їхня подальша супервізія є предметом уваги КГУ.

В8.22. Якщо гештальт-терапевт знаходиться у конфлікті між різними або декількома етичними позиціями і не в змозі самостійно його розв’язати за допомогою інтервізії та супервізії, він звертається до етичного комітету.

В9. Відносини з колишніми клієнтами

В9.1 Гештальт-терапевт залишається відповідальним за відносини з колишніми клієнтами та теперішніми стажерами, студентами, супервізантами.

  1. В случае нарушения тренером, супервизором, терапевтом КГУ Этического Кодекса по отношению к студенту, последний должен попытаться разрешить ситуацию самостоятельно путем переговоров с тем, с кем возникли сложности.
  2. Если переговоры не повлекли удовлетворяющего решения, студент имеет право подать жалобу Этическому комитету КГУ. Для этого он должен написать письмо на электронный адрес ethics@kgu.org.ua, в котором должна быть изложена суть проблемы.
  3. В течение двух недель члены Этического комитета знакомятся с жалобой и планируют действия по разбору жалобы (заседание, посвященное рассмотрению жалобы, сбор дополнительной информацией и т.п.).
  4. Этический комитет оповещает лицо, на которое была подана жалоба.
  5. Стороны конфликта могут быть приглашены к участию в заседании. Также члены этического комитета могут пригласить на встречу каждую сторону конфликта в индивидуальном формате для уточнения информации по жалобе.
  6. На заседании этический комитет принимает решение относительно поданной жалобы и доводит его до сведения сторон и мониторит внедрение этого решения.
  7. Основываясь на введенному решении, Этический комитет может вносить рекомендации на рассмотрение тренерского и супервизорського совета.
  8. Если жалоба подана на члена Этического комитета, то этот член комитета временно выходит из состава Этического комитета до завершения рассмотрения жалобы. Этический комитет рассматривает жалобу без его участия.
  9. Членами Этического комитета на 2015-2016 год на общем тренерском совете были избраны следующие тренера: Екатерина Бабенко (председатель), Наталья Заболотная, Алена Колобовникова, Ольга Крыло, Георгий Смолин.
  1. У випадку порушення тренером, супервізором, терапевтом КГУ Етичного Кодексу по відношенню до студента, останній має зробити спробу вирішити ситуацію самостійно шляхом перемовин з тим, з ким виникли складності.
  2.  Якщо перемовини не призвели до задовольняючого рішення, студент має право подати скаргу до Етичного комітету КГУ. Для цього він має написати листа на електронну адресу ethics@kgu.org.ua, у якому викладено суть проблеми.
  3. Протягом двох тижнів члени Етичного комітету ознайомлюються зі скаргою та планують діі по разбору скарги (засідання, присвячене розгляду скарги, збір додатковоі інформаціі тощо).
  4. Етичний комітет сповіщує особу, на яку було подано скаргу.
  5. Сторони конфлікту можуть бути запрошені до участі у засіданні. Також члени етичного комітету можуть запросити на зустріч кожну сторону конфлікту у індивідуальному форматі для уточнення інформації щодо скарги.
  6. На засіданні етичний комітет приймає рішення стосовно поданої скарги та доводить його до відома сторін та моніторить впровадження цього рішення.
  7. Базуючись на впровадженому рішенні, етичний комітет може вносити рекомендації на розгляд тренерської та супервізорської ради.
  8. Якщо скарга подана на члена Етичного комітета, то цей член комітету тимчасово виходить зі складу Етичного комітету до завершення розгляду скарги. Етичний комітет розглядає скаргу без його участі.
  9. Членами Етичного комітету на 2015-2016рр на загальній тренерській раді було обрано Наступних тренерів: Катерина Бабенко (головуючий), Наталя Заболотна, Олена Колобовнікова, Ольга Крило, Георгій Смолін.